Середа, 13.12.2017, 01:42
Віртуальна газета"ВІКНА" м.Лохвиця
Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця Віртуальна газета м.Лохвиця
 
Головна сторінка | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гость | RSS
 
Меню сайту
Розділи новин
Україна [225]
Полтавщина [312]
Світ [50]
м.Лохвиця [382]
Різне [58]
Лохвицький р-н. [336]
Міні-чат
500
Головна » 2016 » Листопад » 20 » «Сонячний зайчик» розвиває таланти
«Сонячний зайчик» розвиває таланти
01:22
Через студію «Сонячний зайчик» за 18 років існування пройшли десятки дітей, які розкрили свої таланти, навчилися танцювати і співати, продовжують цим займатися в дорослому житті – хто у колі друзів чи на рівні самодіяльності, хто навіть потрапив на велику сцену й телеекран

Беззмінний керівник студії – Петро Сеник. Його ми попросили розповісти про свою біографію, становлення й розвиток «Сонячного зайчика» та успіхи й курйози, які особливо запам’яталися.

Петро Михайлович народився 26 жовтня 1969 року в Червонозаводському. Закінчив і музичну школу за класом фортепіано. Із теплотою згадує викладачів музичної, особливо Галину Миколаївну Гармаш, яка дала міцні знання з теорії музики. Завдяки чому без проблем у віці 13,5 р. вступив до Полтавського музучилища, конкурс куди становив 3 абітурієнти на місце. У 1990 році повернувся до Червонозаводського, у перші 4 роки працював викладачем музичної школи, потім став музичним керівником у Будинку культури спиртокомбінату. Пізніше закінчив заочно Харківську Академію мистецтв. Володимир, син Петра Михайловича, пройшов через АТО, захищав Україну в Авдіївці Донецької області.

Діти схоплюють музику на льоту
– Передувала створенню студії робота акомпаніатора танцювального колективу, який створила із дорослих людей тоді майбутня моя дружина Світлана Рибальська, – згадує Петро Михайлович. – Треба було підбирати музику на слух і одразу її якісно виконувати. Коли прийшло визнання, почали приходити діти з проханням учити їх співати. Першою була Таміла Гарбуз, із якою заводська телестудія «Астра» створила перший власний відеокліп. Потім після концерту привели двох діток, які добре співали у школі. Тоді я не був упевнений у своїх силах, думав, що краще можу чогось навчити дорослих.

Але пізніше зрозумів, що з дорослими насправді важче, адже багато з них роблять по-своєму, скільки не вчи і не пояснюй. А діти охоче навчаються і мають тенденцію до розвитку. Отож, перших своїх учнів чудово пам’ятаю, колектив ми назвали «Тоніка». Це Віталій Гончарук, Андрій Школа, Андрій Онасенко, Оксана Кривошея і Наталія Писаренко. Вони схоплювали на льоту все, що подобалось, легко опанували спів на 2 голоси, для них я написав власну пісню.

У 90-х юні червонозаводчани випередили шоу Поплавського
– Дітей приводили все більше, ми створили вже повноцінний колектив. П’ятеро дітей співали, а троє танцювали під керівництвом Світлани Анатоліївни. Тоді такий синтез не був поширений, це значно пізніше ми побачили грандіозні шоу Михайла Поплавського. Але нам усі «знавці» та «професіонали» тоді казали: «Так не можна! На сцені треба або співати, або танцювати! А одночасно – ніззя!» Славу здобула наша пісня зі словами: «Мій сонячний зайчик блукає по світу, його скрізь зустрінуть усміхнені діти. Діти, малюйте яскраві картини, сонячні промені світлої мрії».

Батьківський колектив був дуже дружним, підтримував будь-яку хорошу ідею. Отак 1998 року і з’явилася студія «Сонячний зайчик». Перший концерт ми влаштували у Будинку культури цукрового заводу. Збудували величні декорації у вигляді замку. Анатолій Онасенко, батько Андрія, запросив знімальну групу телебачення «Лтава». Оператори не сподівалися побачити в Червонозаводському яскраве шоу з лазерним світлом, у якому із замку під пісню про Попелюшку виходять виконавці у костюмах казкових героїв.

На відкритті студії були присутні гості з Харківської Академії мистецтв, Гадяцького училища культури. Нашим вихованцям забезпечили в майбутньому підтримку при вступі, адже навчальні заклади зацікавлені в наборі вже підготовлених дітей.
Ми завжди часто виступали, адже на концерті дитина одержує позитивні емоції, досвід, поштовх до подальшого розвитку. А ще назавжди запам’ятовує пісню, не робить у ній помилок.

Катя Шеффер із «Сонячного зайчика» потрапила на телеекрани
Усіх бажаючих співати Петро Михайлович навчати не міг, одночасно у студії було не більше 15 дітей. Відбирав тих, у кого добре виходило, і тих, хто мав надзвичайно велике бажання і наполегливо старався. Траплялося, хтось приходив на кілька уроків і кидав. Але здебільшого всі старалися й добивалися успіхів. Приклад успіху – Катя Шеффер, яка кілька років у підлітковому віці була зіркою районного масштабу, а дорослою співала у проекті «Голлівуд».

– Уміння і бажання в неї були одночасно, – визнає педагог. – Прийшла до мене в 1998 році, на презентації студії співала пісню з репертуару Ані Лорак. Потім їздила на багато конкурсів, де перемагала. Зараз не виступає, вийшла заміж, виховує дитину.
Катя у 14-річному віці вступила до естрадно-циркового училища, звідти вступила одразу на 3 курс Київського національного університету культури і мистецтв (який знають за почесним ректором Поплавським) на спеціальність «естрадний спів». У тріо «Голівуд» продюсера Юрія Нікітіна співала 2 роки, 2011-го розпочала сольну кар’єру.

«Через кілька років чую десь пісню: Боже! Це ж моя музика!»
«Сонячний зайчик» є студією не лише в одному значенні цього слова. Адже Петро Сеник досконало оволодів технікою звукозапису, створює мінус-фонограми за допомогою синтезатора, комп’ютера й «живих» інструментів. Траплялося йому записувати не лише мінус-фонограми для виступу на сцені, а й повноцінні мюзикли. Цікаво, що завзято працює як у естрадно-«попсовому» стилі, так і з реповими або роковими виконавцями.

– Розвиток студії продовжувався, коли цукрокомбінат виділив нам зі своїх фондів дві кімнатки, – Петро Михайлович повертається до історії. –Після «Тоніки» зірками став колектив із Каті Шеффер, Марини Ковбаси, Ілони Мехтієвої і Андрія Онасенка. Вони стабільно співали на 3 голоси, іноді й на 4. Коли з успіхом виступили в Гадяцькому училищі культури, його директор Анатолій Насменчук устав із місця: «Мы и не думали, что в каком-то Червонозаводском дети умеют петь в 3 голоса. Давайте поаплодируем!»
– Скільки Ви написали пісень, скільки їх звучало зі сцени, є в записі?

– На слуху – порядку 20, це і музика, і текст. Тільки музику я написав до значно більшої кількості віршів. Часто приїжджають: «У мене є текст. Напишіть музику». Буває, через кілька років чую десь пісню: «Боже! Це ж моя музика!» З моїми піснями ні на які конкурси не виїжджали чи то через скромність, чи то через дурість...

Талант допоміг потрапити на «закритий» конкурс
Із року в рік учасники «Сонячного зайчика» їздять на різноманітні конкурси та повертаються з призовими місцями. Студія щороку (крім 2014-го, коли настрій був не святковий) дає концерт на Сорочинському ярмарку. У поїздках трапляється чимало неординарних та курйозних випадків.

– 2012 року Рому Олексієнка я привіз до Києва на конкурс «Соловейко України». Там ми відчули себе зайвими, бо біля концертного залу, де він проходив, стояв ряд дуже дорогих машин, а премії за призові місця являли кругленькі суми, надані фондом Л. Кучми. Вже подавши заявку, я вчитався в умови і дізнався, що туди їздять лише по запрошенню і потрапити не так просто. Але виявилося, що головний організатор конкурсу так запам’ятав виступ Романа в Євпаторії попереднього року, що відповів на заявку запрошенням. У результаті Роман завоював ІІІ місце разом зі ще 3 претендентами.

2012 року я повіз дует Віталіну Порохняк і Юлю Безворітну, Романа Олексієнка із Червонозаводського, Юлію Кайстренко з Пісок та Яну Мельник і Аню Щербину з Лохвиці в Євпаторію. Там було 3 конкурсних дні та 3 дні відпочинку. Були колективи й виконавці з Німеччини, Білорусії, Якутії. Одна московська дівчинка приїхала з обома батьками, вокальним педагогом, хореографом, костюмером та гримером. У їдальні один із представників цього почту погукав мене, іронічно запитав: «Скажите, а вы один привезли пятерых детей? Как Вы справляетесь – у нас наоборот.

Надо же напудрить, показать, как ручку держать…» Уже на другий конкурсний день цей чоловік вибачався, бо побачив, які наші діти самостійні, яка в них взаємовиручка. Яні Мельник тоді зразу не пощастило, оператор включив музику раніше, ніж потрібно. Журі зрозуміло це, дало можливість почати знову – і в результаті вона зайняла І місце у своїй дуже престижній номінації, де багато суперників. Зараз навчається в Київському інституті міжнародних відносин, там постійно співає на сцені.

Цікаво, що про Порохняк і Безворітну мені казали «фахівці», нібито вони несумісні в тембровому діапазоні. Але вони вибороли друге місце, зараз – зірки студентської сцени у своїх вузах. Друге місце – у вокального дуету Ані Щербини і Роми Олексієнка, а сольно Рома отримав диплом першого ступеня.

Нині діти та керівник мають не лише бажання перемогти в черговому конкурсі, а й заповітну мрію. Щоб хоча би частину спиртозаводського Будинку культури, який нині стоїть пусткою, перетворили на Центр дитячої творчості, де діти б реалізовували свої вміння, таланти. Адже багатьом талановитим дітям тісно в рамках лише студії, музичної школи, гуртків при школах і Будинках культури.
У травні вихованці «Сонячного зайчика» успішно виступили на фестивалі «Веселкові кольори»: у Ірини Потапенко – друге місце в своїй віковій номінації, у Ані Щербини – перше, Саша Гоєнко – друге, Ліза Осадченко – перше.

Цього навчального року Петро Михайлович працює також із вокальним ансамблем, який створив на базі Заводської школи №2. Це дві групи віком від другокласників. Підготувати вокальний ансамбль, який злагоджено співатиме на сцені – нелегка праця для керівника, добряче стараються й учасники, зате чути наживо співзвучні голоси вельми приємно. Ансамбль планує 26 листопада взяти участь у фестивалі «Естрадна веселка» в Пирятині.

Також Петро Сеник налагодив співпрацю з Сенчанським Будинком дитячої та юнацької творчості. Керівник та вихованці щиро вдячні всім, хто допомагав і підтримував 18 років. Активно підтримують зараз студію в Заводській ЗОШ №2, за що окрема подяка директору Валерію Червоненку й заступнику директора Лідії Голінченко.







Сергій Ніконов
Категория: Полтавщина | Просмотров: 162 | Добавил: Administrator | Принтер: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Віртуальна газета м.Лохвиця

Віртуальна газета м.Лохвиця

Віртуальна газета м.Лохвиця

Віртуальна газета м.Лохвиця

Віртуальна газета м.Лохвиця

Віртуальна газета м.Лохвиця

Останні коментарі на сайті

Такого мачоса-срачоса удалили видео с СТБ cry

Интересно, а портреты он рисует ? Очень красивая картина. smile


Дуже страшна трагедія.. Рідним та близьким сили та терпіння. sad

продається недобудований будинок в м.Лохвиця т.066-427-48-64

Все ж таки, "завалив".... Притому що, майдан уже угомонився.... Напевно мало емоцій, - нехай для вас це буде боротьба... Бережіть себе Олександре...........................

Нерівний час.... Не здивуюся якщо ця людина "завалить" пам'ятник вождя пролетаріатів у м. Лохвиця. І все це за ради того - щоб зробити красиві світлини на фоні так званих його перемог. А потім впише своє красиве (на його думку) П.І.П. в сучасну історичну хроніку визвольного руху України. "Хвала" тобі шановний "борець" Українського народу ......


Кругом одни проблемы ....

Останні новини на сайті

[09.12.2017]
За добу в ДТП на Полтавщині загинуло чотири людини (0)
[09.12.2017][м.Лохвиця]
У Лохвиці - два випадки сказу (0)
[09.12.2017][м.Лохвиця]
У Лохвиці готують льодову ковзанку (0)
[09.12.2017][м.Лохвиця]
Навесні в Лохвиці розквітнуть тисячі тюльпанів (0)
[09.12.2017][Лохвицький р-н.]
ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН: «КОЖЕН, ХТО ШКОДИТЬ ЕНЕРГЕТИЧНІЙ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, Є ВОРОГОМ НАШОЇ ДЕРЖАВИ» (0)
[09.12.2017][Лохвицький р-н.]
НА ЛОХВИЧИННІ ЖІНКА ПІСЛЯ ПОБИТТЯ ВЧАСНО НЕ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ЛІКАРІВ І ЗА ДВА МІСЯЦІ ПОМЕРЛА (0)
[09.12.2017][Лохвицький р-н.]
На Полтавщині будівельний комбінат оштрафували за сексистську рекламу (0)
[02.09.2017]
Лохвицький район: рятувальники ліквідували пожежу у господарчій будівлі (0)
[30.08.2017][м.Лохвиця]
Лохвиця прощалася з Героєм (0)
[26.08.2017][Лохвицький р-н.]
МЛИНІВСЬКИЙ МІСТ: техніка на місці, а грошей ще немає? (0)
[26.08.2017][Лохвицький р-н.]
Витрати на ремонт доріг діляться навпіл (0)
[26.08.2017][м.Лохвиця]
Недобудована дорога зруйнувалася після року експлуатації (0)
[23.08.2017][м.Лохвиця]
Вперше в Україні: з'явилося відео унікальної "пастки" для порушників (м. Лохвиця) (0)
[23.08.2017][м.Лохвиця]
Шановна лохвицько громадо! Дорогі лохвичани і криничани! (1)
[22.08.2017][м.Лохвиця]
ОГОЛОШЕННЯ ДО ДНЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ ТА ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (0)
[22.08.2017][м.Лохвиця]
«Ґудзюрина – маленька країна» (0)
[22.08.2017][Лохвицький р-н.]
Криниця вдруге святкувала День села (0)
[22.08.2017][Лохвицький р-н.]
У Криниці – новий ФАП! (0)
[22.08.2017][м.Лохвиця]
У Лохвиці стартувала підготовка до Дня міста (0)
[22.08.2017][Лохвицький р-н.]
У ЛОХВИЦІ ПОЛІЦІЯ ВИЛУЧИЛА У МІСТЯНИНА 14 ПЛЯШОК З ОПІЄМ (0)

Дошка безкоштовних оголошень

[26.10.2017][Услуги]
Кредити на малі та великі мрії від СМАРТ-ФІНАНС (0)
[05.11.2014][Работа]
Домашнее поражение «Зенита» от «Байера» (0)
[18.10.2014][Работа]
New Female Health Center in Detroit. (0)
[17.10.2014][Работа]
Defying Expectations in Miamш. (0)
[06.10.2014][Услуги]
Пасажирські перевезення (0)
[19.06.2014][Знакомства]
Ваша половинка чекає на Вас (0)
[30.12.2013][Продам]
игры для девочек бесплатно ходить. онлайн бесплатные игры призрачный гонщик (0)
[21.04.2013][Авто]
Продам ВАЗ 2108 (0)
[21.04.2013][Квартиры]
Продам квартиру (0)
[21.03.2013][Работа]
Стабільний додатковий дохід у мережі інтернет (0)
Форма входу
Логін:
Пароль:
Календар новин
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
м.Лохвиця © 2017